13.02.2019 Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України
Не вийшло ухилитися від сплати податків – державі відшкодовано 1,2 мільйони збитків
Співробітниками податкової міліції ГУ ДФС у Харківській області, закінчено досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом умисного ухилення від сплати податків фізичною особою-підприємцем м. Харкова.
Встановлено, що зазначений підприємець в 2017 році, здійснюючи підприємницьку діяльність на території одного з речових ринків м. Харкова, шляхом неповного відображення доходу, отриманого від реалізації товарів, в тому числі верхнього жіночого одягу з хутра, вчинив умисне ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів. В  результаті чого, державі були спричинені збитки в значних розмірах.
Внаслідок вжитих під час досудового розслідування кримінального провадження заходів, завдана державі шкода відшкодована в повному обсязі в сумі 1,2 млн.грн.
У зв’язку з цим, в лютому 2019 року до суду направлено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності вказаного підприємця на підставі ч.4 ст.212 КК України.
Загалом, з початку року, за підсумками роботи підрозділів податкової міліції,  вже забезпечено відшкодування збитків державі по закінчених кримінальних провадженнях на суму 4,9 млн.гривень.
«Електронний кабінет» пропонує нові можливості доступу до всіх квитанцій в ЄРПН
Користувачам Електронного кабінету надано доступ до всіх квитанцій за результатами обробки податкових накладних та розрахунків коригування до них незалежно від способу подання їх на реєстрацію в ЄРПН.
Платники мають можливість в режимі «ЄРПН» особистого кабінету, крім доступу щодо складених ними чи їх контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування в розрізі відповідних статусів, переглянути та завантажити квитанції за результатами їх обробки незалежно від програмного забезпечення, яким такі податкові накладні надсилались на реєстрацію в ЄРПН.
Нагадуємо, що до ЄРПН вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
ДФС закликає громадян звертати увагу на розбіжності між розмірами Вашої реальної та нарахованої зарплат
Чинним законодавством з 1 січня 2019 року встановлено мінімальний розмір заробітної плати найманого працівника на рівні 4173 гривень.
Одним з основних пріоритетів роботи фіскальних органів є робота з суб’єктами господарювання з метою зменшення кількості роботодавців, які виплачують заробітну плату найманим працівникам менше встановленого законодавством розміру – ,,мінімізаторами” заробітної плати.
Для проведення розрахунку розміру середньої заробітної плати на підприємстві фіскальними органами враховується загальна кількість найманих працівників та нарахований фонд оплати праці.
Однак, проведеним аналізом поданої податкової звітності встановлено непоодинокі випадки, коли на підприємстві посадовим особам (засновнику, керівнику, бухгалтеру) виплачується в рази вища заробітна плата ніж найманим працівникам, які зазвичай отримують її на рівні/або наближену до мінімальної.
Саме від офіційного нарахованого та виплаченого доходу – заробітної плати в майбутньому найманому працівнику буде розраховано розмір пенсії.
В даній ситуації в першу чергу має бути зацікавлений найманий працівник, порівнявши суми фактично виплаченої заробітної плати та нарахованої відповідно до податкової звітності. Для цього можна скористатися електронними сервісами: Електронним кабінетом платника податків про отримані доходи (ДФС України) та/або в ,,Особистим кабінетом” Пенсійного фонду (Пенсійний фонд України).
У разі встановлення розбіжностей між нарахованими доходами та фактично виплаченими, платник податків може звернутись в територіальні органи ДФС України або Державну службу України з питань праці.
Оформлення трудових відносин з працівниками убезпечить бізнес від значних штрафних санкцій
Лозівське управління Головного управління ДФС у Харківській області нагадує платникам податків, що використання неоформлених найманих працівників та виплата їм коштів без відповідної сплати податків та зборів є порушенням трудового та податкового законодавства.
Слід зазначити, що нелегальне працевлаштування має негативні наслідки й для найманих працівників. Зокрема, це відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника, — права на відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності. Громадяни також втрачають пенсійний стаж та можливість отримання державної допомоги у разі втрати роботи.
Реєстр РРО оновлено
ДФС України наказом від 4 січня 2019 року №8 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Нагадаємо, що у ньому наводять перелік моделей, модифікації РРО, дозволених до первинної реєстрації, та РРО, первинну модифікацію яких заборонено.
Відповідно попередній перелік, який затверджений наказом ДФС від 22.10.2018 р. №688, втратив чинність.
Граничний обсяг доходів для ФОП-«єдинників» 1 — 3 груп хочуть збільшити
У парламенті зареєстрований законопроект № 9533 «Про внесення змін до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (щодо розвитку малого та середнього бізнесу)».
Законопроектом пропонується збільшення граничних обсягів доходів для ФОП — платників єдиного податку:
-першої групи — з 300 000 грн до 1 500 000 грн;
— другої групи — з 1 500 000 грн до 10 000 000 грн;
— третьої групи — з 5 000 000 грн до 40 000 000 грн.
Передбачається, що прийняття законопроекту сприятиме створенню нових робочих місць, розвитку малого та середнього бізнесу, зростанню його конкурентоспроможності та підвищенню якості товарів і послуг.
ІІ. Інформація для бухгалтерів
Набути або підтвердити статус сільгосптоваровиробника потрібно не пізніше 20 лютого
Нагадуємо, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову звітність не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), — контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки — контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва — контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
Необхідно пам’ятати, що підставами для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи є:
— неподання повного пакету податкової звітності з обов’язковими додатками до контролюючих органів за місцем основного обліку та за місцезнаходженням земельних ділянок (част. 5 п. 299.10 ст. 299 ПКУ),
— менший, ніж 75 % розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи у попередньому році (част. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).
До уваги платників екологічного податку!
З 2019 року застосовується новий порядок справляння та розподілу сум доходів від екологічного податку, зокрема в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря. Зазначені зміни внесені Законом № 2628 та Законом України від 22 листопада 2018 року № 2621-VIIІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України».
ДФС України надала роз’яснення із зазначеного питання листом від 16.01.2019 №1422/7/99-99-12-03-04-17.
Зміни у системі валютного регулювання та валютного нагляду
З 07 лютого 2019 року запрацює нова система валютного регулювання разом із введенням в дію Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції». Вона складається з восьми основних постанов Правління НБУ, які замінили попередню базу з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання.
Дорожня карта валютної лібералізації розроблена Національним банком разом з експертами Міжнародного валютного фонду та передбачає суттєву лібералізацію валютного ринку. Мова йде про покрокове зняття усіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні, а також прийняття низки законодавчих актів, спрямованих на підвищення якості регулювання фінансового ринку та попередження непродуктивного відпливу капіталу з країни. З цього часу правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, а також відповідальність за порушення ними валютного законодавства, регулюються виключно зазначеним Законом. Після введення в дію Закону №2473 відбудуться основні зміни, які стосуються валютного нагляду за дотриманням резидентами та нерезидентами вимог валютного законодавства, зокрема:
— збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами зі 180 до 365 днів;
— скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн;
— скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції та запроваджується система е-лімітів (для здійснення господарської діяльності юридичній особі не більше 2 млн. євро протягом календарного року);
— скасовується процедура реєстрації резидентами в НБУ зовнішніх запозичень;
— скасовуються спеціальні санкції за порушення строків розрахунків (індивідуальний режим ліцензування та призупинення зовнішньоекономічної діяльності);
— скасовується щоквартальне декларування валютних цінностей, доходів та майна, що знаходяться за межами України;
— дозволяється вільне використання резидентами рахунків в іноземних фінансових установах та здійснення через такі рахунки валютних операцій (крім операцій з переказів коштів з України на такі рахунки);
— дозволяється здійснення операцій за рахунками в українських фінансових установах юридичних осіб-нерезидентів.
Відповідно до Закону №2473 ДФС як орган валютного нагляду здійснюватиме валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Фінансова санкція за порушення строків розрахунків залишається незмінною. Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого статтею 13 Закону №2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором чи вартості недопоставленого товару.
Загальний розмір нарахованої пені обмежується і не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Нормативно-правовими актами НБУ збережено обов’язок продажу на валютному ринку надходжень в іноземній валюті. Також банки зобов’язані продати валюту у разі її купівлі та не використання валюти за призначенням, як було зазначено при її купівлі, а також у разі повернення резиденту передплати від нерезидента.
Звертаємо увагу, що у випадку встановлення граничних строків розрахунків обмеження також стосуються не лише товарів, а й експорту послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав. На сьогодні діючим законодавством обмеження строків розрахунків при експорті послуг поширюється лише на транспортні і страхові послуги.
Також при зміні законодавства необхідно врахувати, що у разі не настання до 07 лютого 2019 року 180-денного строку розрахунків, який було встановлено Законом України №185 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», за здійсненими раніше експортно-імпортними операціями, банки продовжують здійснювати валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків відповідно до статей 12, 13 Закону № 2473 та Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5.
Водночас, якщо граничні строки розрахунків по операціях з експорту та імпорту товарів, які були встановлені Законом №185 та які до моменту набрання чинності Законом №2473 було порушено, то застосовуються строки і відповідальність за їх порушення у відповідності до вимог Закону №185.
Слід зазначити, що внаслідок втрати із 07 лютого 2019 року чинності Декрету КМУ від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» у зв’язку з набуттям чинності Закону №2473, останнім періодом, за який суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності необхідно буде подавати Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резидентам України і знаходяться за її межами, є 2018 рік (станом на 01.01.2019 року).
20 лютого – граничний термін подання податкової декларації з плати за землю
Юридичні особи — платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня 2019 року. Платники податку подають податкову декларацію на поточний рік, з розбивкою річної суми щомісячно рівними частками до органів фіскальної служби за місцезнаходженням земельних ділянок не пізніше 20 лютого поточного року.
Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Форма Податкової декларації з плати за землю затверджена наказом Мінфіну України від 16.06.2015 № 560 (із змінами від 23.01.2017 № 9).
Нагадаємо, платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Маємо пільги з земельного податку: чи подавати декларацію
Підприємства, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, не звільняються від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.
Неприбуткові організації до 1 березня 2019 року разом зі звітом зобов’язані подати фінансову звітність
Неприбуткові організації, які внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2018 рік до контролюючого органу за місцем реєстрації протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного податкового року. Граничним терміном подання звіту за 2018 рік є 1 березня 2019 року.
Форма звіту затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 46.2 ст. 46  Податкового кодексу України, неприбуткові підприємства, установи та організації разом зі звітом обов’язково подають до контролюючих органів річну фінансову звітність, яка є додатком до звіту та невід’ємною частиною.
Нарахування пені у 2019 році по-новому
Законом № 2628,  внесено зміни до ПКУ у частині нарахування пені.
Так, нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, тепер і у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ.
У разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до пп. 39.5.4 ст. 39 ПКУ нарахування пені розпочинається після спливу 270 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.
При цьому на суми грошового зобов’язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 % річних облікової ставки Нацбанку, діючої на кожний такий день, та з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до пп. 39.5.4 ст. 39 ПКУ).
Новації в оподаткуванні страховиків
01.01.2019 набули чинності зміни, внесені Законом № 2628 до ПКУ, зокрема стосовно оподаткування доходу страховиків.
Так, фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств страховика з 01.01.2019 збільшується на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п.п. 141.1.3 п. 141.3 ст. 141 ПКУ).
За використання РРО, який вичерпав термін дії експлуатації, передбачена відповідальність
Строк служби РРО – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів (п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 12 травня 2004 року № 601 із змінами та доповненнями).
Фактично після закінчення строку служби РРО виробник не гарантує подальшу працездатність такого РРО в цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, а також не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону  № 265).
Отже, у разі використання суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону № 265 і подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону № 265 та тягне накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265 у таких розмірах:
— вчинене вперше – 1 гривня;
— за кожне наступне вчинене порушення – 100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (послуг).
Крім того, за порушення порядку проведення розрахунків, на осіб, які здійснюють розрахункові операції та на посадових осіб платника податків накладається штраф згідно з нормами КУпроАП( із змінами і доповненнями).
Декларація з податку на нерухомість за 2019 рік подається за новою формою
18.01.2019 набрав чинності наказ Мінфіну від 15.11.2018 р. № 897, який вніс зміни до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — податку).
ДФС рекомендує платникам Податку декларувати свої податкові зобов’язання у 2019 році за новою формою Декларації.
Водночас, зважаючи на норми п. 46.6 ПКУ платники податку не обмежені в поданні декларації за старою формою.
Проте все ж до контролюючого органу має бути надана декларація тільки за однією формою.
Нагадаємо: 19 лютого — граничний строк подання звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік.
За якою формою та який порядок подання уточнюючого податкового розрахунку за ф. 1ДФ?
Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджені наказом Мінфіну України від 13.01.2015 № 4.
Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
Коригування показників розд. I:
для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» — на виключення рядка;
для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» — на введення рядка;
для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» — рядок на виключення, а в другому – «0» — рядок на введення.
Коригування показників розд. II:
підрозділ «Оподаткування процентів»:
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів — виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;
підрозд. «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею — виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;
підрозд. «Військовий збір»:
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір — виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.
Який алгоритм визначення сум пільг з податку на прибуток у т.ч., якщо переноситься від’ємне значення з попереднього року у звітний, але звітний період збитковий без врахування збитків попереднього року?
У Звіті про суми податкових пільг відображається сума податку на прибуток підприємства, яку платник податку не сплатив у зв’язку із застосуванням податкових пільг.
Сума пільги, передбаченої п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, розраховується таким чином:
сума від’ємного значення попереднього звітного року в межах суми прибутку звітного періоду х розмір базової ставки податку :100.
У випадку якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток у звітному періоді має від’ємне значення або дорівнює нулю, без врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року, то втрати до бюджету не виникають та сума пільги не визначається.
Яка податкова звітність отримує ознаку «Історія подання» та в яких випадках подається податкова декларація в електронному (паперовому) вигляді з ознакою «Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»?
Якщо після подання податкової звітності (далі – Звітний документ) платник податків подає новий Звітний документ з виправленими показниками до закінчення граничного строку, поданий раніше Звітний документ стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».
Податкова декларація подається з ознакою:
«Звітна» – за відповідний базовий звітний (податковий) період у встановлені ст. 49 ПКУ строки для такого подання або з порушенням термінів подання;
«Нова звітна» – до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період з виправленими показниками після поданої податкової декларації з ознакою «Звітна»;
«Уточнююча» – після граничного терміну подання декларації за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності) при виправленні показників поданої податкової декларації.
ІІІ.Інформація для підприємців та громадян
Декларація про майновий стан і доходи подається до 1 травня 2019 року, а для отримання податкової знижки — до кінця поточного року
Громадяни, які мають право на податкову знижку, можуть подавати декларацію до закінчення поточного року.
Граничним строком сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи громадянина є 31 липня 2019 року.
Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує по кодам платежу:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Зобов’язання щодо подання річної Декларації про майновий стан і доходи виникає у громадян у разі отримання:
— винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору в разі, якщо такі доходи отримані від фізичних осіб —  платників єдиного податку четвертої групи;
— доходу від прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав;
— доходу від фізичних осіб, які не мають статусу податкових агентів (наприклад, дохід від надання нерухомості в оренду фізичній особі, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності);
— іноземні доходи;
— інші доходи, декларування яких  передбачено ПКУ.
Наголошуємо, що декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси особисто (або уповноваженою на це особою), надсилається поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення або в електронній формі.
При направленні декларації засобами електронного зв’язку, громадяни можуть скористатися новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Дохід від репетиторських послуг є об’єктом обов’язкового декларування
В Україні до 1 травня 2019 року триватиме деклараційна кампанія. Серед тих, хто має завітати до органів ДФС у обов’язковому порядку – громадяни, котрі  минулоріч надавали послуги з репетиторства, не будучи зареєстровані як фізичні особи-підприємці.
До категорії репетиторських послуг відносяться підготовка дітей до школи, до вступу у навчальні заклади або до незалежного тестування, написання рефератів, контрольних, курсових чи дипломних робіт тощо.
Отож, якщо упродовж 2018 року у вас були доходи від вищезазначених або подібних послуг, суму винагороди необхідно включити до вашого річного оподатковуваного доходу та задекларувати його через подання до фіскальної служби, за місцем вашого проживання, декларації про майновий стан і доходи.
Нагадаємо, що згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ дохід від надання репетиторських послуг оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. Окрім цього з такого доходу справляється військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.
Отож, у Лозівському управлінні ГУ ДФС у Харківській області чекають на вас та нагадують про можливість отримання у Центрах обслуговування платників за місцем вашого проживання безкоштовної консультаційної допомоги із порядку заповнення декларації про майновий стан і доходи.
Які терміни сплати податкового зобов’язання, визначеного у декларації?
Cума податкового зобов’язання, зазначена в поданій річній декларації про майновий стан і доходи, сплачується громадянами самостійно до 01 серпня 2019 року.
Чи необхідно реєструватись підприємцем громадянину, який надає в оренду особисте майно?
Відповідно до статей 319 та 320 ЦКУ власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.
Таким чином, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм пункту 170.1 статті 170 ПКУ без реєстрації орендодавця як фізичної особи — підприємця.
Як самостійно розрахувати податкову знижку за навчання?
База оподаткування визначається шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності. Інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця.
На підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки.
Розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку.
Із суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.
Сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Чи декларуються кошти, отримані з-за кордону?
Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача. В цьому разі громадянин зобов’язаний подати річну податкову декларацію. Дохід оподатковуватиметься податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором 1,5 відсотка. Сума іноземного доходу перераховується у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент отримання таких доходів.
Чи потрібно надавати річну податкову декларацію у випадку отримання спадщини від батька?
Оподаткування об’єктів спадщини залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу.
За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. Батько, зокрема, належить до членів сім’ї спадкодавця першого ступеню споріднення.
Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку.
Отже, можна не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.
Здавали квартиру в оренду — не забудьте задекларувати дохід
Отриманий у 2018 ріці дохід від здачі в оренду квартири фізичній особі, незареєстрованій як самозайнята особа, необхідно оподаткувати податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором – 1,5 %.
Нагадаємо, що з 1 січня стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2018 року.
Граничні строки подання декларації для громадян та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність – до 1 травня року, що настає за звітним. Останній день подання декларації за 2018 рік – 02.05.2019 року.
При необхідності платники зможуть отримати безкоштовні консультації і допомогу в заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи у Центрах обслуговування платників , або за номером телефону 0-800-501-007
Малолітня дитина отримала дохід від успадкування майна, з якого потрібно сплатити податок. Як необхідно подати декларацію — від імені малолітньої дитини чи від законного представника?
Згідно з п. 179.4 ПКУ платники податку звільняються від обов’язку подання декларації незалежно від виду та суми отриманих доходів, зокрема, які є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року.
Водночас обов’язок щодо заповнення та подання декларації від імені платника податку покладається на таких осіб: батьків, опікуна або піклувальника — щодо доходів, отриманих малолітньою/не¬повнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною (п. 179.6 ПКУ).
Отже, обов’язок щодо подання декларації від імені малолітньої особи (в декларації зазначається як платник податків) покладається на батьків такої малолітньої особи, опікуна або піклувальника (в декларації зазначається як уповноважена особа).
Платник не може отримати довідку про сплачені податки у Польщі, через що не може задекларувати іноземні доходи в повному обсязі. Чи можливо відтермінувати подання декларації?
У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію (пп. 170.11.1 ПКУ).
Підпунктом 170.11.2 ПКУ передбачено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ПКУ).
Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку (пп. 170.11.3 ПКУ):
— податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
— поштові податки;
— податки на реалізацію (продаж);
— інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника відповідно до законодавства України (пп. 170.11.4 ПКУ).
Водночас абзацом другим пп. 170.11.2 ПКУ передбачено, що у разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Кодексу, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, що настає за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену Податковим кодексом та іншими законами.
Отже, у разі відсутності від державного органу країни, де отримується іноземний дохід (прибуток), уповноваженого справляти податок, довідки про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування, платник податків може подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, що настає за звітним.
Протягом 2018 р. платником отримано у дарунок від бабусі квартиру. Чи необхідно в такому випадку подавати декларацію та сплачувати податки?
Фізичні особи — платники податку, що одержали дохід у вигляді дарунка, який згідно з ПКУ оподатковується за нульовою ставкою, не зобов’язані подавати річну декларацію, але за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: